Апофігей [а п о ф’ і г е j]
від: Катеричка 2013/04/15
Ім., ч.р.; Р.в. апофігея
Слово-покруч, утворене шляхом злиття 2-ох синонімів: “апогей” та “апофеоз” у досить-таки кумедну конструкцію, в якій з’являється корінь “фіг”, з відповідним стилістично-смисловим відтінком: це кульмінація сумнівної якості.
Приклад:
Апофігеєм цього скандалу стало рішення начальника звільнити тих, хто необережно виявився розумнішим за нього.