Україномовна словоформа терміна відео (англ. video), яка враховує особливості української мови, відміняється, на відміну від латинської форми. Видиво – “те, що видно, видиво – те, що сприймається зором”. Походить від давнього кореня, і прослідковується у низці споріднених слів: видіти, видно, видноколо, виднота, провидіння тощо.

«Видиво» подібне до латинського «відео», що підходить для ефекту звикання. Слово відповідає значенню процесу, який триває. Тобто, процесу споглядання чогось. Водночас, цілком може застосовуватися як означення певного масиву інформації, який призначений для проглядання, для видіння.

Згадується у академічному російсько-українському словнику 1924—1933 року (до процесів «наближення» української мови з російською): Зре́лище – видо́вище, видо́висько, ви́диво, диво́висько, диво́вище, дивови́жа, дивогля́дь (-ди).

Відмінюване, що особливо корисно для зручності вживання.