Найдавніше українське місто з-поміж тих, шо досі функціонують. Наразі переживає найгірші часи у своїй історії, посідаючи останні місця у рейтингах українських міст. Донецького мера Керчі Олега Осадчого, який захопив місто ше у минулому тисячолітті, керченці абсолютно без іронії називають царем і встають і замовкають коли він з’являється.

Найсильніше місце у Керчі – гора Мітридат у центрі, названа на честь царя Боспорського царства, першого відомого поліглота, який знав мови усіх народів свого царства, який воював з Римською імперією і покінчив з життям на цій горі під час чергового повстання.

Головний символ сьогодняшньої Керчі – хамса, культурне життя відсутнє, процвітає опіатна наркоманія. Головна фішка Керчі третього тисячоліття – добровільно-примусові суботники, на яких зганяють не лише праціників державного сектору, а вже й приватного бізнесу.

Цікава деталь: з Києвом Керч сполучає один причіпний вагон, який стоїть у Джанкої 385(!) хвилин. А з Москвою – повноцінний потяг, який рухається за звичайним графіком.

У Керчі законсервовані найгірші явища радянської доби, які сплавляються зі свіжими традиціями донецького феодального капіталізму. Проте місто та його околиці мають безліч історичних місць, унікальну природу, і це місто двох морів – Чорного та Азовського! також відсутність масового туриста приваблює мандрівників нетрадиційної туристичної орієнтації. Крім того з берегової лінії міста відкривається чудовий вигляд на Азію та імперію зла:)