Хлібовар – це людина, яка намагається будь-який термін іншомовного походження (“хештеґ”, “репост”, “селфі” тощо), штучно, методом калькування передати українською мовою, знаходячи йому не готовий, а наново вигаданий відповідник-новотвір.
Хлібоварство – тенденція, що має ознаки нав’язливого неврозу. Виникає від поєднання інтернетзалежності, дискомфорту в умовах засилля окупаційного мовного впливу та постійного озирання на західний мовний креатив. Явище суто українське.
Хлібовар вважає, що вигадувати мову треба, не створюючи нові сенси, на ґрунті українських реалій, а навпаки, передаючи вже існуючі сенси, що виникнули на іноземному ґрунті. Це абсурдне заняття хлібовар вважає спасінням для мови, яка в інакшому випадку просто загине. Дослідження мови, вивчення, заглиблення в неї, відтворення маловживаних забутих мовних форм, їхнє культивування, хлібовар вважає консервуванням, яке лише вбиває живу мову і не дає їй розвиватися.
Термін “хлібовар” описує абсурдну діяльність людини, що отримавши готовий і досконалий продукт (в даному випадку західний термін), сприймає його як неприйнятний для українського споживача, як глевкий, продукт який потребує додаткової обробки: “ви спекли, а ми ще й зваримо”.
Приклади діяльності хлібоварства (судіть самі):
хештеґ – ґраткотавр, кришітка…
селфі – самчик, себейка, самолуп…
Авторських варіантів вареного хліба безліч, що свідчить не про життя мови, а про відірваність від життя тих, хто цим займається.